Брудні річки по іржавих трубах. Водний баланс України!
Що тече з наших кранів і як не втопити своє здоров'я в цих стоках? Експерти наполягають: питна та водопровідна вода в Україні - дві великі різниці!
- Майже три чверті українців п'ють воду з Дніпра. І майже всі промислові та побутові стоки потрапляють туди ж. Так що можете уявити, який склад цього джерела життя, - без паніки та обурення констатує Сергій Размєтаєв, головний екологічний аудитор Українського НДІ проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього середовища.
У недалекому минулому Размєтаєв очолював інститут «Укрводгео» і як ніхто інший знає про проблеми українських водойм, і відповідно, питної води. Без найменшої іронії він ділить українську воду на два типи - неякісну і сильно забруднену. Проблема з якістю води за окремими винятками, за його словами, характерна для всієї країни. Україна потребує процесу по очищенню водних багатсв.
Річки бруду
«Непогані поверхневі води в Чернігові, у Волинській та Рівненській, частково Тернопільській та Івано-Франківській областях. У Києві більш-менш придатна до споживання вода », - загинає пальці екологічний аудитор Размєтаєв. Однієї руки йому вистачає, щоб перерахувати порівняно чисті води. У всіх інших випадках - чим нижче місто за течією Дніпра, тим брудніша там вода. Водні ресурси часто використовують як стічну канаву для утилізації промислових відходів. І це головна причина того, чому ми п'ємо погану воду.
Найбільше від усіх відрізняються рівнем забруднення підприємства в Миколаєві, там промислові стічні води зливаються у річки майже без будь-якого попереднього очищення. Відходи підприємств Дніпропетровська, Одеси, Донецька, Луганська, Харкова та Запоріжжя очищаються лише наполовину. Жертвою стає не тільки Дніпро, але й дрібніші річки, що забезпечують водопостачання невеликих міст. Наприклад, у річку Рось, за даними Всеукраїнської екологічної ліги, скидають відходи більш як 60 підприємств. П'ють воду з цієї річки шість районних центрів. Найбільш забруднена вода з Росі надходить до жителів Корсунь-Шевченківського. Протягом багатьох років трохи вище міського водозабору скидає відходи у річку фарбувальний цех однієї з місцевих фабрик.
- Двічі за останні роки ми переживали екологічну катастрофу. У нас один з найвищих показників онкологічних захворювань, - розповідає еколог-активіст з Корсунь-Шевченківського, відставник СБУ Олександр Майданченко. - Але прокуратура так і не порушила кримінальну справу за несанкціоновані стоки.
Після того, як розлючені представники громадськості зняли на відео нічний викид відходів у річку, фабриці довелося заплатити штраф у розмірі 6 гривень 72 копійок і переїхати до міста Богуслава. Це вирішило проблему лише частково - Богуслав знаходиться на тій же річці Рось.
Поверхневі води забруднює не тільки промисловість, але й побутові каналізаційні стоки. У багатьох містах відсутні очисні споруди. Наприклад, тільки в трьох кримських населених пунктах - Сімферополі, Севастополі та Ялті - каналізаційні стоки чистять, в інших просто зливають в море. Але якщо з моря, на щастя, воду ніхто не п'є, то з кримських кранів, принаймні, без попередньої обробки води пити не рекомендується.
- Ми проводили забір води в багатьох кримських містах. Відхилення від норми коливається в межах 3-8 разів. У Судаку, наприклад, воду взагалі пити не можна, - говорить Сергій Размєтаєв.
Справа в тому, що на півострові теж п'ють дніпровську воду. Правда, поки її отримають кримчани, вона пройде не один цикл через каналізацію й очисні споруди. Так що її можна вважати скоріше технічною, ніж питною.
Буря в стакані
У столичній СЕС погоджуються з думкою екоаудитора з приводу придатності київської води. «Так, вона дійсно відповідає ГОСТу», - стверджують там. Але про те, що цей документ датується 1982 роком, намагаються не нагадувати. Так само як і про існування СанПіН (санітарні правила і норми) 1997 року, якими так і не скористалися санітарно-епідеміологічні служби країни. Чому?
- Якщо ввести норми дванадцятирічної давнини, багато міст взагалі залишаться без води, - пояснює Размєтаєв. - Поки що немає можливості очищати воду до відповідності цим нормам.
Зараз, як і в радянські часи, воду контролюють за 28 компонентами. У той час як у США її тестують за більш як сотнею параметрів. Правда, кількість хімічних сполук, які щорічно виготовляються хімпромом і відповідно потрапляють в річки, є в сотні разів більшою. Для того, щоб вводити нові, більш сучасні вимоги до якості води, за словами академіка Анатолія Яцика, директора НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, доведеться повернутися до таких понять, як екологічні паспорти підприємства і річки.
- Системи централізованого водопостачання розраховані на природну воду найвищої якості, - каже академік .- А в річках зараз тече вода 3-5 якості. (Якість води визначається за п'ятибальною шкалою. Вода 5-ї якості вважається найгіршою. - Фокус.) На жаль, закони такі, що скидати у водойми можна все, що завгодно. А технології очищення води на станціях аерації - півстолітньої давності і не пристосовані до нових реалій.
- У Харківській області в очисні споруди потрапили нафтопродукти, які повністю знищили всю систему біологічного очищення, - наводить приклад екоаудитор Размєтаєв. - Поки ремонтували станцію, неочищені стоки півроку йшли в річку Старий Оскол.
Таким є кругообіг хімічних елементів по-українськи. У меншій мірі в нього залучені жителі Ужгорода, Львова, Хмельницького та Луцька. У цих містах для водопостачання використовуються підземні джерела. Правда, і ця вода не завжди відповідає нормам, але, принаймні, її не можна назвати технічною. Підземні джерела, хоч і не пошкоджені людською діяльністю, але вони жорсткі, лужні і містять менше кисню, а це серйозно збільшує ризик одержання інфарктів і жовчнокам'яних захворювань.
За словами Сергія Размєтаєва, чистота підземних вод багато в чому залежить від близькості промислових звалищ. Деякі підприємства для захоронення відходів використовують величезні земляні ванни площею більше
Формула хвороби
Допустимо, що українські підприємства перестали викидати відходи в річки, а очисні споруди переобладнали за сучасними стандартами. Думаєте,що з крана відразу ж потече смачна і корисна вода? Анітрохи. Тому що її шлях пролягає крізь старі, гнилі та пошкоджені труби. І їй навряд чи вдасться уникнути повторного зараження. За даними Державної житлово-комунальної інспекції, кожна п'ята насосна станція та половина насосних агрегатів відпрацювали встановлені терміни експлуатації. В аварійному стані перебуває майже 30% українського водопроводу.
Для того, щоб запобігти бактеріологічному забрудненню води, комунальникам доводиться додавати до неї хлор. До речі, влітку його додають більше.
- Через цей елемент утворюються органічні сполуки, які стають причиною ракових пухлин, - коментує директор Тернопільського інституту медико-біологічних проблем Степан Вадзюк. – Хлор негативно впливає на нервову систему, систему кровообігу, на печінку, нирки, кістковий мозок та імунітет.
Щоб по наших трубах текла якісна питна вода, за підрахунками екоаудитора Размєтаєва, потрібно близько тридцяти років наполегливої роботи та щорічних інвестицій. Загалом переобладнання очисних споруд та будівництво нових коштуватиме країні не менш ніж $ 30 млрд.
(за матеріалами журналу Фокус http://www.focus.ua/society/53018)
Використовуючи кращі на сьогоднішній день фільтри для води "Золота Формула",
Ви отримаєте дійсно кристально-чисту й корисну воду із цілющими властивостями.
Подбайте про власне здоров'я й здоров'я Вашої родини – пийте чисту воду!