ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР
РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
П О С Т А Н О В А
11.07.2000 N 5
Москва
Про корекції якості питної води за вмістом біогенних елементів
Я, головний державний санітарний лікар Російської Федерації Г. Г. Онищенко, проаналізувавши стан питного водопостачання в країні і вміст біогенних елементів у джерелах водопостачання, наголошую, що якість питної води в багатьох регіонах погіршується.
Серед причин цього: постійне забруднення вододжерел (лише 1% поверхневих вододжерел відповідає вимогам, на які розраховані традиційні технології водопідготовки), низький рівень впровадження сучасних технологій очищення води, висока (більше 50%) зношеність розвідних мереж, регіональні особливості джерел водопостачання, пов'язані з дефіцитом або надлишком біогенних елементів, які негативно впливають на здоров'я населення.
Взаємозв'язок впливу хімічного складу питної води на стан здоров'я і захворюваність населення встановлений у багатьох дослідженнях як у Росії, так і за кордоном. Згідно із закордонними даними, у багатьох країнах внаслідок впливу на стан здоров'я населення від споживання недоброякісної питної води збиток досягає 1665 мільярдів доларів на рік.
Попередній аналіз показав, що в Російській Федерації також мають місце значні витрати, пов'язані з компенсацією негативного впливу на здоров'я людей питної води, що не відповідає гігієнічним вимогам щодо вмісту основних біогенних елементів. Так, тільки в Пермської області економічний збиток від захворювання ендокринної системи, пов'язаної з дефіцитом йоду, становить більше 7,3 млн. рублів.
Понад 65% населення Російської Федерації проживає в умовах дефіциту йоду, що в багатьох випадках є причиною розвитку вроджених аномалій, підвищеної перинатальної смертності, зниження розумових здібностей у дітей і дорослих, глухонімоти.
Необхідно зазначити, що в Російській Федерації практично всюди є нестача фтору в питній воді, що зумовлює захворюваність більше 60% дітей карієсом зубів, а в Республіці Комі та в Оренбурзькій області - до 90-98%. У Республіці Мордовія, Ленінградській, Московській, Нижегородській областях та в інших суб'єктах Російської Федерації питна вода містить підвищені концентрації фтор-іону, що сприяє розвитку флюорозу, поліневритів, остеосклеротичній зміні кісток.
Низька жорсткість води, зумовлена зниженим вмістом солей кальцію і магнію, характерна для поверхневих вододжерел Мурманської, Архангельської, Псковської, Новгородської, Вологодської та інших областей, Республік Комі, Карелії. У випадку недостачі кальцію відзначається збільшення кількості смертельних випадків та погіршення перебігу кардіоваскулярних захворювань (гіпертонії, коронарної та ішемічної хвороб серця, інсульту), а також рахіту у дітей, остеомаляція, порушення функціонального стану серцевого м'яза і процесів згортання крові. При нестачі магнію також відзначається підвищення тяжкості перебігу серцево-судинних захворювань, а також раптова смерть немовлят.
Надлишок кальцію і підвищена жорсткість в підземних джерелах питної води окремих регіонів Поволжя, Центрального, Центрально-Чорноземного районів, Республіки Калмикія збільшує ризик розвитку сечокам'яної хвороби, зумовлює порушення стану водно-сольового обміну, раннього звапніння кісток, уповільнення росту скелета у дітей.
На багатьох територіях (Забайкаллі, окремих районах Ярославської області, Удмуртії, південно-західних районах Карелії) встановлено зв'язок дефіциту селену зі зниженням стійкості організму до розвитку захворювань, із зростанням серцево-судинної патології та онкологічних захворювань, із зниженням імунної реакційності організму і підвищенням дитячої смертності . Надлишок селену, який спостерігається в Республіці Тива та окремих районах Читинської області, сприяє ураженню печінки, волосся, нігтів.
Близько третини водопроводів Російської Федерації подають воду з підвищеним вмістом заліза, що сприяє розвитку алергічних реакцій, хвороб крові.
У багатьох населених пунктах, які використовують підземні вододжерела, в тому числі в Калмикії, помічаються підвищені рівні вмісту натрію, хлоридів і сульфатів, що збільшує кількість захворювань на гіпертонічну хворобу і хвороби шлунково-кишкового тракту.
Необхідність здійснення заходів щодо корекції надходження біогенних елементів, у тому числі йоду та інших мікронутрієнтів, зазначена в постанові Уряду Російської Федерації від 5 вересня 1999 р. N 1119 "Про заходи щодо профілактики захворювань, пов'язаних із дефіцитом йоду".
Разом з тим, за даними Інституту харчування РАМН, в даний час брак надходження біогенних елементів з харчовими продуктами складає: за кальцієм - 30 - 40%, за йодом - 80%, за селеном - 80 - 100%, що визначає необхідність їхнього надходження з питною водою.
Незважаючи на становище, в більшості суб'єктах Російської Федерації не вживаються дієві заходи як з проведення своєчасного ремонту та реконструкції розвідних мереж і водоочисних споруд, так і з використання наявних можливостей заповнення дефіциту в організмі біогенних елементів за рахунок раціональних постачань доброякісної бутильованої питної води.
З метою охорони здоров'я населення та керуючись статтею 51 Федерального закону "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення" від 30 березня 1999 р. N 52-ФЗ
Постановляю:
1. Рекомендувати керівникам органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації:
вжити заходів щодо заповнення дефіциту біогенних елементів за рахунок організації виробництва і продажу населенню природної питної бутильованої води з оптимальним вмістом біогенних елементів;
з урахуванням існуючого дефіциту або надлишку біогенних елементів у природних водах залучати підприємницькі структури до постачань бутильованої води з метою забезпечення фізіологічних потреб різних груп населення;
спільно з керівниками органів управління освіти розглянути питання про можливість забезпечення з урахуванням регіональних особливостей якості питної води дитячих дошкільних установ і шкіл питною бутильованої водою з оптимальних вмістом біогенних елементів.
2. Організаціям та індивідуальним підприємцям, що здійснюють виробництво бутильованої питної води, розміщувати на етикетках відповідно до ГОСТ Р 51074-97 повну інформацію про воду із зазначенням назви води, місцезнаходження вододжерела, даних про хімічний склад води (рівень мінералізації, вміст основних компонентів води: кальцію, магнію, калію, натрію, хлоридів, нітратів, сульфатів, бікарбонатів, фтору, йоду), призначення води, умов зберігання, дати розливу (день, місяць і дві останні цифри року), терміну придатності, об'єму води, інформації про сертифікацію.
3. Головним державним санітарним лікарям у суб'єктах Російської Федерації:
в рамках проведення соціально-гігієнічного моніторингу (відповідно до постанови Уряду Російської Федерації від 1 липня 2000 р. N 426) разом з органами управління охороною здоров'я суб'єктів Російської Федерації провести аналіз забезпечення мікронутрієнтами населення та їх впливу на здоров'я населення;
в кожному конкретному випадку виявлення дефіциту або надлишку біогенних елементів у питній воді підготувати та затвердити в органах виконавчої влади заходи щодо корекції її якості з використанням технологічних прийомів і раціональних постачань в торгову мережу доброякісної бутильованої природної питної води;
провести перевірки організацій та приватних підприємців, що виготовляють та реалізують бутильовані питні води, і при виявленні порушень порядку оформлення етикеток зобов'язати їх у місячний термін усунути виявлені порушення;
не допускати розливу і реалізації питних вод в тарі, виготовленій з матеріалів, які не отримали дозволу установ держсанепідслужби;
довести текст цієї постанови до організацій і приватних підприємців, що здійснюють виробництво і реалізацію бутильованої питної води.
4. НДІ екології людини та гігієни навколишнього середовища ім.А.Н.Сисіна РАМН:
доопрацювати до 1 вересня 2000р. класифікацію питних вод за ступенем вмісту біогенних елементів;
представити у вересні 2000 р. на затвердження Федеральної комісії із гігієнічного нормування МОЗ Росії проекти санітарних правил "Гігієнічні вимоги до якості бутильованої питної води", "Методичні вказівки до вивчення впливу якості хімічного складу питної води на здоров'я населення".
Г. Г. Онищенко